Жителі Дубна тепер цілий рік можуть спати відносно спокійно. Три жахливих, як для старшого покоління, дні рок-фестивалю «Тарас Бульба» позаду. Тонни сміття прибрано, сотні патлатих і неголених рокерів поїхали додому, спонсорське пиво випито, сцену розібрано. Шістнадцятий і, як завжди наголошують організатори, найстаріший рок-фестиваль визначив чергового переможця. Цього разу — перебиваючись з копійки на копійку.

Фінансова криза вдарила по дубенському фестивалю серйозно — відчутної фінансової підтримки від Міністерства культури цього разу не було. Місцевий бюджет самостійно таке явище, як «Бульба» потягнути не може, а спонсори допомагають лише частково. Виділених грошей ледь вистачило, щоб поселити учасників у гуртожитках, а членів журі у готелі. Навіть приїжджа столична преса була змушена шукати притулку самостійно, хоча раніше організатори радо приймали всіх, хто бажав висвітлити фестиваль. На відомого і потужного «хед-лайнера», як у минулі роки, фінансів не вистачило — ним знову став хоч і легендарний, але відомий більше серед рок-меломанів гурт «Вій». А ось володарям Гран-прі скаржитися не було на що — їм вручили комплект апаратури для репетицій, для молодого гурту щось краще знайти важко.

Якщо відмежуватися від організаційних проблем, а подивитись на музичну складову фестивалю, то цього разу він значно «полегшав». Очевидно, цьому посприяли як ніколи суворі відбіркові тури — у Києві, Харкові, Рівному та Львові. Команди, які прорвалися на головну сцену чи не єдиного конкурсного рок-фестивалю, наближалися за своїм звучанням до поп-року, хоча, звісно, не без «важких», іноді панкових мотивів. Але журі знову підкорила фольк-рок-музика. Хоча не всіх — за зізнанням деяких членів суддівства, суперечки були довгими і гарячими. Голова журі, львів’янин Юрій Шаріфов навіть відмовився брати участь у голосуванні, зазначивши, що не несе відповідальності за результат.

— Цей фестиваль минув слабо, я очікував чогось більшого від учасників, — сумно констатує Шаріфов.

Очевидно, своєю відмовою голосувати він дав шанс на перемогу нельвівським гуртам — саме у лобіюванні галицьких рокерів Шаріфова звинувачували на кількох останніх фестивалях. Так і сталось: абсолютну перемогу здобула столична команда «Чарзілля» — суміш поп-року, фольку та «синтезу». Взагалі, столиця цього разу тріумфувала усюди. Першу премію в Київ повезли «Sюr band», другу — як і торік столична «Гапочка», а ось третіми стали панки «Галяк». Гурт «K402» зі Львова здобув звання дипломанта фестивалю.

Музичні результати дещо обурили традиційних відвідувачів фестивалю — глядачів з «неформального» сектора, для яких подібна музика є занадто «попсовою». Для такої аудиторії музична складова відходить на другий план, головне — «важкість» звучання та драйв. Часто все це супроводжується алкоголем та бешкетами. Міський голова Дубна Леонід Дудко говорить, що цього року особливих ексцесів не було, хіба що «зламала молодь кілька водокачок..., головне, що серйозних бійок не було».

Натомість журі продовжує наголошувати — вони насамперед звертають увагу на професійність виконання та актуальність музики. Член журі, відомий гітарист Сергій Чантурія до цього переліку додає ще й патріотизм.

— Цього року на «Бульбі» була різна музика, гурти не ставили за мету однозначно здерти кліше і бути в ньому «супер», — хвалить музикантів ще один арбітр, бард з Володимир-Волинського Сергій Шишкін. — Гурти самовиражались і робили це оригінально й зі смаком.

»Чарзілля» — формально гурт київський. Хоча корінною киянкою є лише солістка Христина Храмова, всі інші учасники — східняки. Випускниця столичного естрадно-циркового коледжу Храмова розповідає, що Гран-прі «Бульби» їх здивувало, оскільки існує команда лише півтора року.

— На «Бульбу» ми приїхали вперше, до цього грали лише на неконкурсних фестивалях. А дебютний виступ взагалі дали у сільському клубі, — згадує «фронтменша» гурту-переможця.

Тріумф у фестивалі може стати непоганим стимулом у розвитку молодого колективу, як це було з попередніми переможцями. За словами виконавчого директора «Бульби» Миколи Арсенюка, володарі Гран-прі часто приїжджають у Дубно завдяки організаторам. Зокрема, львівська команда «Анна» радо погоджується бути гостем, а солістка «Ніагари» Вікторія на фестиваль навіть привезла свою маленьку доньку.

До речі, про гостей. На гала-концерт організатори запросили переважно колишніх учасників та дипломантів. Для знавців «Бульби» 90-х років сюрпризом став виступ «Незайманої землі» — лауреатів 1992 року. Таким чином, цікаво було поглянути на вже підстаркуватих, але теж енергійних Леоніда Репету, нинішнього спідвейного діяча Володимира Жуковського, барабанщика Ігоря Журавля.